В 17.07.2750 р. до н. е. відбулося співпадіння чотирьох природніх і астрономічних явищ, що справило значне враження на світогляд давніх єгиптян, викликаючи у них неймовірну радість – 1) схід Сотіс-Сіріуса, 2) початок розливу Нілу*, 3) літнє сонцестояння та одночасно з видимим Сіріусом також на світанку був 4) видимим Оріон-Сах («душа Осіріса»).
Перед цим, як відомо, сім років у Єгипті бушував страшний голод, через те, що Ніл не розливався, що змусило фараона Джосера (або його попередника Хасехемві, Khasekhemwy) здійснити знамениту прощу на острів Елефантина до храму бога Хнума (ẖnmw «об’єднувач, поєднувач»), бога родючості, який створив усіх живих істот з глини на своєму гончарному колі (аналог грецького Прометея), створив “драбину, що дістає неба” і створив всі мови, відмінні від давньоєгипетської.
